ШАХТАРЧА́, а́ти, с., розм. Дитя шахтаря. Це було кляте сусідське шахтарча, шибайголова в спідничині (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 67); Ніби сніжна, біла вся Борода у дідуся. Він частенько вечорами Почина розмову з нами: — Підросли уже внучата, Дідусеві шахтарчата!.. (Бойко, Ростіть.., 1959, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 424.