ШАФРА́НОВИЙ, а, е. Те саме, що шафра́нний. На клуні, що стоїть близенько від житла, Буяє кропива та крокіс шафрановий, І по току щирець розрісся пурпуровий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205); У великих вазах розставили на столах шафранову, вишневу, слив’яну і цибулеву підливи (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 204); В’ються дороги у даль шафранову (Шпорта, Мужність, 1951, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 422.