Про УКРЛІТ.ORG

шарпнутися

ША́РПНУ́ТИСЯ, ша́рпну́ся, ша́рпне́шся, док. Однокр. до ша́рпатися 1-3. Неборака Лис шарпнувся щосили і, лишивши хвіст у Гривкових зубах, шурнув щодуху (Фр., IV, 1950, 90); Лукія шарпнулась, забилась, але відчула, що руки тримають її, як залізні клешні (Донч., III, 1956, 67); Сербин підскочив з несподіванки й шарпнувся вбік (Смолич, І, 1947, 54); — Чого займаєш, коли я тебе не знаю? — шарпнулась Гашіца, почервонівши з напруги (Коцюб., І, 1955, 233); Графиня шарпнулась, наче опечена (Донч., III, 1956, 64); — Накажіть, і я сам…— рука його шарпнулась до кобури (Гончар, II, 1959, 183); Васько з усього розмаху вдарив коня батогом. Від несподіванки кінь сполохано шарпнувся вперед, звалив грабіжника й помчав вихором до найближчого хутора (Шиян, Баланда, 1957, 52); Вдарившись буферами, шарпнувся, зрушився з місця ешелон (Гончар, Таврія.., 1957, 460); Танк шарпнувся, зробив розворот і ринувся на нас знову (Ю. Янов., І, 1954, 87); Завернув [Скиба] поза скиртою. І раптом з жахом одкинувсь назад постаттю, далі шарпнувсь уперед, що й свита йому, накинута наопашки, впала з плечей (Головко, І, 1957, 347); Коні шарпнулися в кювет від скаженої червоної машини, що з дзвоном і гуркотом промчала повз них (Гончар, III, 1959, 90); Тихе повітря стрепенулось, скрутнулось, шарпнулось убік (Коцюб., І, 1955, 315); По деревах знову шарпнувся вітрець (Баш, Надія, 1960, 167); Собака скажено загарчав і шарпнувся до Кривулі (Кир., Вибр., 1960, 328); Павло шарпнувся до дівчини: — Драстуйте, Галю! (Кучер, Трудна любов, 1960, 404); Гюл-ле залишила Ремо і шамко кинулась сторч у воду… Слідом за нею безтямно шарпнувся і Ремо… (Досв., Гюлле, 1961, 146); Помітивши Микиту і Настю ще в дворі, він шарпнувся назад (Ряб., Золототисячник, 1948, 229); Ніна знову шарпнулась, щоб щось сказати, та Шепель зупинила її (Донч., V, 1957, 235); // перен. Раптово залунати, полинути (про звук). Її сріблясто-дзвінкий і розливчатий, наче ріка, голос вдарив під стелю, потім шарпнувся в фанерні шибки вікон (Кир., Вибр., 1960, 71); Шарахнувся натовп наосліп — і крик, зойки, голосіння шарпнулися з сотень грудей (Головко, II, 1957, 339).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 417.

вгору