ШАРЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех. Зображувати кого-, що-небудь у вигляді шаржу; вдаватися до шаржу, зображуючи когось, щось. Акторський ансамбль у Суходольського, крім М. Д. Дікової, безумовно талановитої і популярної на той час актриси, немилосердно шаржував, доходячи до карикатури (Минуле укр. театру, 1953, 82); Шаржувати якесь явище — означає відшукати його смішний бік і трохи випнути його, перебільшити (Наука.., 4, 1966, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 412.