ШАРВАРКО́ВИЙ, а, е, розм. Стос. до шарварку. Вкінці ухвалили роботу "шарваркову". Зроблять свої люди, і найдеться свій матеріал — себто солома, глина, дошки, та обійдеться [будівництво] без великих коштів (У. Кравч., Вибр., 1958, 393); Люба мамочко!.. Хоч літературна робота.. і псує нерви, та не настільки, як шарваркове життя в великому місті (Л. Укр., V, 1956, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 411.