ШАПУРИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ша́пка 1,2. А на хлопцях плаття — мішок та ряднина, зверху шапурина (Сл. Гр.); Підперезаний налигачем, у гостроверхій старій шапурині, він.. поволеньки збирався на оранку, як той чумак по сіль (Тют., Вир, 1964, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 409.