ШАМРА́ТИ, а́ю, а́єш і ШАМРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., діал. Шарудіти, шелестіти. Округ мене шелестіли, шамрали смереки… (Коб., І, 1956, 128); Його [пароплава] вже й не видно, тільки тихо шамрали розбуджені хвилею верболози (Гур., Друзі.., 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 403.