ШАМОТА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шамота́ти і шамота́тися та звуки, утворювані цією дією. По довгім шамотанню Готлібові зв’язали хустками руки (Фр., V, 1951, 245); Почувся нелюдський крик, коротке шамотання й за хвильку вискочив Олекса, високо тримаючи.. труп економа (Хотк., Довбуш, 1965, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 402.