ШАМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Однокр. до ша́мати1. Ніхто не писне, не шамне (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 402.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ШАМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Однокр. до ша́мати1. Ніхто не писне, не шамне (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 402.
Шамнути, мну, неш, гл.
1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув. О. 1861. V. 69.
2) Поналечь на весла. Вас. 212. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах. Левиц. Пов. 350.
3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Кролев. у. Ніщо не шамне. Лохв. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 483.