ШАГРЕ́НЬ, і, ж.

1. М’яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур. *Образно. На сизій шагрені ріки скипали гребінці піни (Тулуб, Людолови, II, 1957, 201).

2. Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 396.