Про УКРЛІТ.ORG

шавкотіння

ШАВКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (Гончар, III, 1959, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 395.

вгору