ШАБРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Обробляти шабером. Зношені вкладиші шабрують або замінюють новими (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 266); Попов шабрував підшипники від букси ведучого ската паровоза (Бойч., Молодість, 1949, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 395.