ША́БЕР, а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, який використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі. Шабер — інструмент для точної обробки і пригонки плоских і циліндричних поверхонь (Слюс. справа, 1957, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 394.