Про УКРЛІТ.ORG

шабельник

ШАБЕ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто виробляє шаблі. Зачувши про князів об’їзд, виповзали з подільських ярів і ставали на кручі мовчазні кожум’яки, лукавоокі гончарі, ковалі заліза й міді, шабельники (Загреб., Диво, 1968, 559).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 394.

вгору