ЧУТЛИ́ВО. Присл. до чутли́вий 1-4. Парубок чутливо прислухався до бренчання басових струн гітари (Коп., Вибр., 1948, 153); Надя усміхається, зводить погляд в глибину високої, блакитної безодні, чутливо насторожується (Ряб., Жайворонки, 1957, 11); Ранком комісію застав [Мухтаров] уже на будівництві. Ніяково вітався й чутливо реагував на найменший відтінок у настроях (Ле, Міжгір’я, 1953, 441).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 389.