ЧУРЕ́К, а, ч. Прісний хліб у вигляді великих коржів, що випікаються на Кавказі і в Середній Азії. Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане (Шевч., І, 1963, 326); Вином і чуреком ти кошика сповни І в полудень в поле мені принеси (Нагн., Вибр., 1957, 301); А інші голоси перебивали: — Чурек гарячий! Чурек! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 385.