ЧУМАЧО́К, чка́, ч. Зменш. —пестл. до чума́к 1. Думав я женитися, а тепер не буду; Куплю сиві воли, чумакувать буду. Ідуть воли, ідуть вози, вискрипуючи, А чумачок у кабачок вигукуючи (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 384.