ЧУМА́ЧКА, и, ж.
1. Жін. до чума́к1. Ходить чумак по дорогах, А чумачка сидить дома (Чуб., V, 1874, 496).
2. заст. Чумацтво (у 2 знач.). [Каленик:] Я чумачкою заробив все, що маємо. Тепер чумачка нікуди не годиться (К.-Карий, І, 1960, 192).
3. Вид української вишитої сорочки без коміра. Чоловіки носять вишивані сорочки — "українки" (з відкладним коміром), "чумачки" або "гуцулки" (Збірник укр. нар. танців, 1957, 94); Дома начищав чоботи [вчитель], одягав чисту сорочку-чумачку, в кишеньку піджака клав два олівці — простий і червоно-синій (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 383.