ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч. Пестл. до чума́к1.— Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (Укр.. думи.., 1955, 83); За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Шевч., І, 1963, 31); Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька З Криму дожидала (Щог., Поезії, 1958, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 383.