ЧУЖОЗЕ́МКА, и, ж. Жін. до чужозе́мець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Рибак, Помилка.., 1956, 85); Я приїхав у незнаний край.— Чужоземко молодая, хто ти? (Рильський, І, 1960, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 380.