ЧУДЕ́РСТВО, а, с., заст. Чудовисько (у 1 знач.). Єсть, кажуть, на морі морське чудерство з трьома губами і на кожну губу дванадцять кораблів бере (Сл. Гр.); Він їй: — Мамо, я сьогодня [сьогодні] Це і рушу хоч в безодню, А чудерство те, рідненька, Задля вас знайду скоренько (Манж., Тв., 1955, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 373.

Чудерство, ва, с.

1) Чудовище. Єсть, кажуть, на морі морське чудерство з трьома губами і на кожну губу дванадцять кораблів бере. Мнж. 35. Привели царівну морському чудерству на прожереніє. Мнж. 35.

2) Диво, удивленіе. Змій і проситься: «Не бий мене до ’статку, а вези у своє царство на чудерство»…. Привозе він його у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 475.