ЧУБУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чубу́к. Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився.-Треба вирізати чубучок (Тют., Вир, 1964, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 372.