Про УКРЛІТ.ORG

чубатенький

ЧУБА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до чуба́тий. Як була я у батенька, так була чубатенька; а як стала у свекрухи, то й об’їли чуб мухи (Номис, 1864, № 8996); Вони летять до круглого, мов полумисок, озерця. Навколо нього, над самою водою, взялися за руки чубатенькі верболози та й ведуть навзаводи, мов діти, своє зелене коло (Стельмах, II, 1962, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 371.

вгору