Чтець, четця, м.

1) Чтецъ.

2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 473.