ЧОТИРНАДЦЯТИСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має чотирнадцять струн; зробл. на чотирнадцять струн. З початком XVII ст. занесли до Польщі італійські музики новий чотирнадцятиструнний інструмент, подібний до лютні (Муз. праці, 1970, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 370.