ЧОТИРНАДЦЯТИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має чотирнадцять поверхів; зробл. на чотирнадцять поверхів. Жили Сагайдаки на Хрещатику, у височенному, увінчаному шпилем, чотирнадцятиповерховому будинку (Собко, Матв. затока, 1962, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 369.