ЧОТИРИСХИ́ЛИЙ, а, е. З чотирма схилами в протилежні боки (про покрівлю). По всіх досліджених повітах Волині хати мали чотирисхилий солом’яний дах (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 369.