ЧОТИРИСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має чотири струни (про музичний інструмент); зробл. на чотири струни.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 369.