ЧОТИРИСТОРО́ННІЙ, я, є.

1. Те саме, що чотирибі́чний.

2. Який стосується чотирьох юридичних сторін, прийнятий за участю чотирьох сторін. Договір між Польською Народною Республікою і Федеративною Республікою Німеччини і чотиристороння угода від 3 вересня 1971 року є великими, і важливими кроками в напрямі розрядки напруженості у Європі (Рад. Укр., 7.XII 1971, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 369.