ЧОТИРИСТО́ПНИЙ, а, е, поет. Який складається з чотирьох віршових стоп. В баладі "Причинна" поет [Т. Шевченко] вільно переходить від чотиристопного ямба ("Реве та стогне Дніпр широкий") до короткого "коломийкового" вірша ("В таку добу під горою") (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 33); М. Чернявський зробив переклад ["Слова о полку Ігоревім"] чотиристопним хореєм, причому "не втримався" (за власними словами) від спокуси дати римовані вірші (Від давнини.., І, 1960, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 369.