ЧОТИРИВІ́РШ, а, ч. Викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням; катрен. Балада Міцкевича "Trzech Budrysów" написана чотиривіршем з внутрішньою римою в першому і третьому рядку і кінцевою римою у другому — четвертому рядку (Рад. літ-во, 4, 1958, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 367.