ЧОРНЯ́ВЧИК, а, ч., розм. Чорноволосий хлопець. Коло Олесі вився Казанцев, пригладжений, причесаний, в дорогій блискучій одежі,— чудовий чорнявчик, як гвоздик (Н.-Лев., III, 1956, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 362.