ЧО́РНО-РЯБИ́Й, а́, е́. Чорний з плямами іншого кольору. Чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться (Вовчок, І, 1955, 216); У колгоспі "Комуніст" Коростишівського району створено племінну ферму високоудійних корів чорно-рябої породи (Рад. Укр., 9.I 1973, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 360.