ЧОРНОСО́ТЕНСТВО, а, с. політ. Крайня реакційність і шовінізм, властиві чорносотенним організаціям та їхнім членам. Не можна боротися з шовінізмом і чорносотенством у зовнішній політиці, не борючись з фразами, гримасами, недомовками і підхідцями кадетів (Ленін, 17, 1971, 214); В. І. Ленін, викриваючи демагогію одного з ідеологів поміщицького монархо-клерикального націоналізму — єпископа Никона, писав, що у нього лозунг "національної культури" українців означає на ділі лозунг пропаганди чорносотенства українською мовою, лозунг українсько-клерикальної культури (Іст. УРСР, І, 1953, 685).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 360.