ЧОРНОРЯ́СНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. — Що ж, може, тебе у ченці постригти? — спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрася.— Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 360.