ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, ч., церк., заст. Чернець. — Спокуса тільки од нечистого чорноризцям,— обізвався отець Ісакій (Н.-Лев., III, 1956, 372).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 360.