ЧОРНОЛО́З, у, ч. Кущ або дерево, один з видів верби. Таких річечок було в Медвині три. Кожна з них мала свій колір води, по-різному пахло навколо них зілля, але однаково проростали їхні береги чорнолозом, червонолозом, вільхою, вербою і високими яворами (Стельмах, І, 1962, 224); Шосе вгвинчується в густу ліщину, за нею починаються чорнолози (Загреб., Шепіт, 1966, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 359.