ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО, а, с., заст. Чаклування за допомогою книг, що мають нібито магічну силу. — Начальники та священноначальники обвинуватили нас у єресі та чорнокнижництві (Ів., Таємниця, 1959, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 359.

Чорнокнижництво, ва, с. Чернокнижіе, волшебство. К. ПС. 124.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 471.

чорнокни́жництво — чаклування за допомогою книг, що мають нібито магічну силу.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 643.