ЧОЛА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що чола́стий. *Образно. Мені приснилося дитинство сліз, Приснився вітер юності чолатий, І друзі, й книги, й гуркоти коліс, Вітчизни славної всесвітні шати (Ю. Янов., І, 1958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 348.

Чолатий, а, е. Съ большимъ лбомъ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 468.