ЧОВНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до чо́вен. Човновий мотор; // Признач. для стоянки човнів. Там, на човновій пристані, стояв їхній човен (Сміл., Сашко, 1957, 65); Впорядковано берег Дніпра: відкрито пляжі, човнові станції, посаджено тисячі дерев (Рад. Укр., 28.VI 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 348.