ЧМОК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чмо́кати і чмо́кнути. Та й замовкла дівчинонька, І козак замовк… Потім… глянули… схилились… І тихенько чмок!.. (Гл., Байки.., 1959, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 346.

Чмок и пр. = Цмок и пр.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 467.