ЧИСТИ́ЛИЩЕ, а, с.
1. Місце, де, за вченням католицької церкви, душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю. *У порівн. Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (Коб., III, 1956, 94).
2. перен., розм. Те, що служить випробуванням на силу, витримку, здібність і т. ін. Не думайте собі, ..що для вас військова служба скінчиться на цьому світі. Ми ще й по смерті побачимося., і я зроблю вам таке чистилище, що ви з того очманієте (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 466).
◊ Пройти́ [крізь, че́рез] чисти́лище — пройти через важкі випробування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 334.