ЧИСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч., бот. (Stachys L.). Трав’яниста рослина родини губоцвітих, квітки якої зібрані в колосоподібні суцвіття. Біла та рожева конюшина, волошка лучна, кульбаба, шавлія, чистець прямий тощо можуть давати значний взяток для бджіл (Колг. енц., II, 1950, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 331.

Чистець, тцю́, м. Раст. a) Draba verna L. ЗЮЗО. I. 177. б) Galium Mollugo L. ЗЮЗО. I. 177. в) Orobus alus L. ЗЮЗО. г) Stellaria Holbostea L. ЗЮЗО. I. 177. д) Stachys recta L. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. e) — лісовий. Statice Holostea L. ЗЮЗО. I. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 464.