ЧИРЯКУВА́ТИЙ, а, е. Покритий чиряками. — На панночку Олену наслала [відьма] мару, буцімто вона і сліпа, і крива, і чирякувата (Кв.-Осн., II, 1956, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 328.