I. Чиняти, няю, єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.

II. Чиняти, няю, єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота. Чуб. III. 233.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 463.