ЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., фам. Відрізати, стригти щось. [Паламар (Нахиля до нього голову):] Одріж мені мою духовну принадлежність [приналежність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? [Паламар:] Тепер я світський чоловік! Чикриж!.. (Кроп., І, 1958, 534).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 323.