ЧИ́ЖИК, а, ч., розм. Те саме, що чиж. Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав (Гл., Вибр., 1951, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 322.