ЧЕЧІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чечі́тка 1. [Кобзар:] Ой вивела чечіточка семеро діток З одного яйця (Олесь, Вибр., 1958, 427).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 320.