ЧЕЧУ́ГА, и, ж.
1. Цінна промислова риба родини осетрових; стерлядь. Горпина з забобонним жахом розглядала небачених морських риб — чудернацьких плескатих камбал і глосів, гостроносих шпичастих пестрюг, осетрів і чечуг (Тулуб, Людолови, І, 1957, 290).
2. діал. Свиня. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік в довгополій одежині (Свидп., Люборацькі, 1955, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 320.