ЧЕХІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Насильницьке поширення чеської мови і культури, яке в минулому проводили чеські імперіалісти серед інших залежних народів. Чехословацькі окупанти, утвердившись при владі [у 20-30-х роках], навмисне гальмували і душили розвиток національної культури на Закарпатті, проводили політику насильницької чехізації українського населення (Рад. літ-во, 6, 1957, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 320.